23.07.2018
Про цю легендарну особистість можна знімати фільм, він би вийшов не менш захопливим і колоритним, аніж стрічки про легендарного агента 007.
«Чудова спортивна статура, весь мускулистий. Він — чемпіон з легкої атлетики, а як плавець дивує навіть тих, хто виріс біля моря. А ввечері, одягаючи смокінг, він перетворюється на світську людину, яка обертається у міжнародному товаристві в своєму готелі», — так писала про нього 1936 року паризька газета «Нувель Журналь Літерер».
Знайомтеся: Микола Петрович Глущенко, народний художник СРСР, лауреат Державної премії УРСР імені Шевченка, слава і гордість українського образотворчого мистецтва, «український Моне», а ще — радянський розвідник-нелегал, який діяв під псевдонімом «Ярема».
Козацький нащадок провів дитинство на неприборканих порогах Запорожжя, виховувся на легендах і піснях. Після смерті батька він із матір’ю переїхав до Юзівки (Донецька), де у 1918 році закінчив комерційну школу та планував вступити до Харківської вищої технічної школи, але долю змінив вир війни. 18-літнім Глущенка мобілізували до армії Денікіна, у складі якої на території Польщі був інтернований до Щелківського табору, звідти Глущенко втік до Берліна. Там закінчив приватну художню школу і академію.
У Берліні Глущенко познайомився із майбутнім письменником і кінорежисером Олександром Довженком, у той час радянським дипломатом, який і завербував художника-початківця до радянської розвідки.
У 1924 році Глущенко переїхав до Парижа. Там на вулиці Волонтерів, 23, за підтримки гетьмана УНР Павла Скоропадського він відкрив художнє ательє, куди зазирали керівники українських емігрантських угрупувань – один із засновників ОУН Дмитро Андрієвський, полковник Української Галицької Армії Василь Вишиваний.
Активне світське і богемне життя допомагало Глущенку збирати інформацію про діяльність «ворожих антирадянських і націоналістичних організацій».
Тоді ж Глущенко потоваришував із письменником Володимиром Винниченком. Існує думка, що нагляд за ним був одним із завдань агента «Яреми». Винниченко якось попросив Глущенка розмалювати йому дачу, і Глущенко розмалював її… портретами українських гетьманів.
Глущенко і Винниченко були особисто знайомі з Пабло Пікассо та Анрі Матіссом, хоча абсолютно не сприймали творчість Пікассо. А під час першої виставки митця в Парижі вони навіть закидали його та відвідувачів гнилими яблуками і яйцями. Цікаво, що й перший нудистський пляж у Парижі організували Глущенко з Винниченком.
Після приходу до влади Гітлера Глущенко, за дорученням радянського керівництва, зосередився на зборі інформації про військово-промисловий комплекс Німеччини. Саме завдяки його зв’язкам Центр у Москві отримав таємні креслення 205 видів військової техніки, зокрема і двигунів винищувачів.
У Державному архіві Служби безпеки України збереглася копія доповідної агента «Яреми», в якій він наголошував, що попри укладений із СРСР договір про дружбу, уряд Німеччини активно готується до війни проти Радянського Союзу.
На початку 1940 року радянська розвідка доручила Глущенку організацію виставки радянського образотворчого мистецтва в Берліні.
В останній день роботи берлінської виставки її відвідало вище керівництво Третього рейху на чолі з міністром закордонних справ Йоахімом фон Ріббентропом. Звертаючись до Миколи Глущенка, він сказав, що Гітлер високо цінує його талант. Вважає його одним з найкращих пейзажистів у Європі й на пам’ять дарує альбом літографій своїх найкращих акварелей.
Згодом Глущенко передав альбом Сталіну, який висловив бажання ознайомитися з творчістю фюрера. Після смерті Глущенка у 1977 році виявилося, що до нього повернулася лише одна сторінка з альбому.
За своє життя Микола Глущенко написав за різними даними понад 10 тисяч картин. Серед них найбільше пейзажів. Його роботи зберігаються у приватних колекціях і експонуються в музеях в Україні, Росії, Франції, Німеччині, США, Канаді тощо.