22.08.2018
Розслідування крадіжки картини «Жінка – охра» Віллема де Кунінга, викраденої 30 років тому, вийшло на новий виток.
Схоже, що картину «Жінка – охра» Віллема де Кунінга, вартість якої нині становить понад $ 100 млн, 33 роки тому з Художнього музею Університету Арізони викрала тиха інтелігентна пара. Газета New York Post розповіла про чергові докази – це кадр з сімейного альбому, який підтвердив, що за день до злочину вчитель музики і логопед з американської глибинки були в тому самому місті Тусоні, де знаходиться музей. Фоторобот зловмисників, які явно намагалися змінити зовнішність, частково збігається із зовнішністю подружжя Ріти і Джеррі Альтер. Злодії помчали на спортивному автомобілі червоного кольору – такий же був у подружжя. За рік до своєї смерті Джеррі опублікував розповідь про пограбування музею – ось тільки там крадуть не картину, а дорогоцінний камінь. Слідство поки триває, але головне, що полотно рівно рік тому знайшлося. Його музею повернув антиквар, до якого звернувся племінник Альтера, який успадкував їх майно. Мабуть, все 32 роки робота провисіла в спальні у подружжя, про яких до сих пір всі сусіди відгукуються як про неймовірно чесних і добропорядних людей.
За даними компанії Art Loss Register, яка займається збором даних про вкрадені твори мистецтва, в трійку самих «викрадаємих» художників входять Пікассо, Ренуар і Караваджо. Серед конкретних творів лідером може бути «Портрет Якоба де Гейне II», який з 1966 року викрадали і повертали в Далічскую галерею в Лондоні цілих чотири рази, за що він отримав прізвисько «Рембрандт на винос».
А ось ще кілька картин, які так і не повернули – але шукають щосили.
«Портрет молодої людини» Рафаеля. Доля невідома з 1945 року.
«Не згорів і не був знищений, а знаходиться в безпеці в одному з банківських сейфів», – так загадково представник МЗС Польщі з питань реституції культурних цінностей Войцех Ковальський відповів на запит про те, де ж «Портрет молодої людини» Рафаеля. Картина, конфіскована нацистами у законних власників, князів Чарторийських, пропала після закінчення Другої світової війни. Слова Ковальського звучать малопереконливо, а чутки ходять різні: портретом володіє чи то швейцарський банкір, то російська олігарх, то хедж-фондовий менеджер з США … На публічних аукціонах картин, генія епохи Відродження, не було ніколи, а малюнок «Голови музи» до фресці «Парнас» зі Станція делла Сеньятура у Ватикані, дістався власнику за $ 47,9 млн (Christie’s, 2009).
«Маки» («Ваза з квітами») Вінсента ван Гога. Вкрадена в 2010 році.
З 43 камер відеоспостереження працювало тільки 7, тривожна сигналізація взагалі не була включена – не дивно, що картину ван Гога вкрали, та не вночі, як це буває в таких випадках, а вранці, коли Музей Мухаммеда Махмуда Халіля в Каїрі тільки відкрився. Влада схаменулися і перекрили вокзали і аеропорти. Далі – ще цікавіше. Спочатку поліція заявила, що нібито заарештувала двох італійців і справа закрита. Потім заяву спростував міністр культури Єгипту Фарук Хосні, який запевняв, що полотно так і не виявлено. У 2012 році британські мистецтвознавці висунули версію, що викрадені «Маки» – всього лише копія, а оригінал вкрали ще в 1978 році для великого єгипетського чиновника. Рекорд вартості картин ван Гога був встановлений за 20 років до викрадення «Маків», тоді «Портрет доктора Гаше» пішов з молотка за $ 82,5 млн (Christie’s, 1990).
«Голуб із зеленим горошком» Пабло Пікассо. Вкрадена в 2010 році.
Спайдермен, Людина-павук – так прозвали сербського альпініста і злодія Вьерана Томича, який проникав в музеї і будинки заможних людей, піднімаючись по стінах. Найгучніша справа в його кар’єрі – зухвале пограбування Музею сучасного мистецтва міста Парижа навесні 2010 року. Як пізніше зізнався Томич, який опинився на лаві підсудних, він прямував до музею за іншою картиною, але «все склалося дуже вдало». Сигналізація була на ремонті, камери відеоспостереження йому вдалося відключити, а охоронці спали. Томич вальяжно прогулявся по залах і прихопив те, що відповідало його естетичному смаку – картину Пікассо «Голуб із зеленим горошком» (а ще полотна Матісса, Брака, Леже і Модільяні). На питання, де ж роботи, він не моргаючи відповідає: «Знищив і викинув». На щастя, доля проданих за рекордні для художника $ 179,4 млн (Christie’s, 2015) «Алжирських жінок (версія” О “)» склалася більш благополучно: остання картина з однойменної серії тепер належить шейху Хамаду бен Джасімом, колишньому прем’єр-міністру Катару.
to be continue